Субота 15.7.2017 Треба ж, приснилося таке в ліжку готелю на пленері в польському Ланцуті. А саме: я в Москві. З'їзд СХ РФ. Іду вулицею. Поряд приятель-колега Анатолій Якушин, а з ним Дмитро Рогозін. Державний муж знайомиться, питаючися: Как звать? - Иосиф. - Еврей? - Ні, художник. - А, художников много! - Ну, тоді я українець. Бачу в міністра кругляться очі. Кажу: Успокойся, Діма, я советскій українець. Візаві засміявся, але продовжує: А сейчас-то ты кто? Мовчки дістаю з торби самогон і мовлю йому словами Висоцкого: Давай-ка посуду. Пей! - Кому говорю. Будь здоров! А далі заспівав: Ще не вмерла України... На цьому пробудився. Дивлюся на годинник. Там рівно 3.